Методичні рекомендації по роботі з учнями із важкими ураженнями центральної нервової системи (епілепсія, гідроцефалія, гіпердинамічний синдром), які навчаються за індивідуальною формою
Неординарність контингенту учнів з особливими освітніми потребами зумовлює необхідність систематичного, динамічного, комплексного психолого-медико-педагогічного вивчення учнів.
Практика свідчить, що вчителі, які працюють з учнями із тяжкими порушеннями центральної нервової системи, повинні бути більш обізнаними з проблемами цих дітей. Такий підхід забезпечує своєчасний корекційний і розвивальний вплив на школяра з особливими освітніми потребами.
Хвороби центральної нервової системи суттєво послаблюють психофізичний розвиток цих школярів, негативно впливають на якість навчання, оскільки знижують їх інтелектуальний потенціал, астенізують та провокують часті соматичні захворювання. А отже, психічний стан і розумовий потенціал може то покращуватись, то погіршуватись, і перед педагогом потає завдання не тільки розвивати дитину, а й утримувати її від регресу. Ризик рецидиву хвороби особливо підвищується у кризові 12-14 років, а також за наявності психотравмуючої ситуації.
