Ще не так давно, під час підготовки листа, реферату чи твору, після редагування тексту доводилося не раз переписувати його. Сьогодні, використовуючи комп’ютери  і текстові редактори (ТР), можна обійтися без ручки, гумки та витрачання паперу. Звичне уявлення про стіл журналіста, письменника чи інженера, завалений паперами, відживає. Тепер на їхньому письмовому столі стоїть комп’ютера.

Текстовий редактор (ТР) – це програма, призначення для створення та оформлення тексту.

ТР призначені для опрацювання текстів. За допомогою комп’ютера користувач створює тексти, редагує їх, ілюструє, зберігає і пересилає на відстань. У текст можна внести доповнення, вставити або викинути літеру чи абзац і записати його в пам'ять.

З часом, коли можливості текстових редакторів розширювалися, їх стали називати текстовими процесорами. Різниця між редакторами та процесорами умовна, процесори звичайно мають більше засобів для створення складних за формою текстів. Усі сучасні системи оброблення тексті належать до текстових процесорів.

На сьогодні поширеними є декілька десятків текстових процесорів, наприклад: Microsoft Word, WordPerfect, WordStar тощо. Проміжною між ТР і процесорами є програма WordPad, яка постачається разом з ОС Windows 95/98/МЕ/ХР.

Один з найпростіших, створених ще для роботи в операційній системі MS DOS – це текстовий редактор Лексикон, призначений для створення та опрацювання документів українською, російською, англійською та іншими мовами. Він дозволяє вносити зміни в документ, автоматично формувати абзаци, заголовки, зміст, розбивати текст на сторінки, переносити фрагменти тексту з одного місця в інше.

Редактор LaTeX  має широкі можливості щодо роботи з математичними формулами і підготовки до друку наукових статей і книг, що зумовило його широке поширення серед науковців.

Універсальними є такі текстові процесори як Microsoft Word   WordPertct.

Вважається, що до функцій сучасного текстового процесора належать такі:

·        організація введення тексту за допомогою клавіатури та збереження його в пам’яті;

·        редагування тексту (копіювання, переміщення, вилучення тощо);

·        підготовка документа до друку та його друкування;

·        редагування декількох документів одночасно;

·        форматування тексту (оформлення тексту, зміна його параметрів);

·        перевірка правопису (орфографії та синтаксису);

·        використання графічних зображень у тексті;

·        використання таблиць у тексті.

Деякі сучасні текстові процесори дозволяють також використовувати макроси (програмні коди) в текстових документах.